Роботодавці в Німеччині

Роботодавець — це особа або організація, яка вступає у трудові відносини з працівником. Вона надає роботу, погоджує її умови та виплачує заробітну плату. Роботодавцями можуть бути приватні підприємства, неприбуткові організації, державні установи або окремі особи. У державній службі щодо деяких службових відносин замість слова «роботодавець» вживають термін «службовий керівник» (Dienstherr). Роботодавець добирає персонал і визначає завдання в межах домовленостей. Право давати вказівки часто стосується змісту, місця та часу роботи, але воно не є необмеженим. До основних обов’язків належать своєчасна оплата праці, зрозумілі розрахункові документи та належне подання звичайних повідомлень. Роботодавець також має надати погоджені робочі засоби. Охорона праці — одне з головних завдань. Потрібно оцінювати ризики, створювати безпечні робочі процедури та зрозуміло інструктувати працівників. Роботодавці мають справедливо ставитися до працівників і не можуть безпідставно їх дискримінувати. Персональні дані потрібно обробляти відповідально, а правила на підприємстві — застосовувати зрозуміло. У багатьох підприємствах частину цих завдань виконує відділ кадрів. Керівники організовують щоденну роботу, а представництво працівників, наприклад виробнича рада (Betriebsrat), може брати участь у розгляді певних питань. Хороші роботодавці чітко визначають очікування, забезпечують надійну комунікацію та можливості для навчання. Натомість погана організація може спричиняти перевантаження, конфлікти й часту зміну персоналу.