Історія Молдови

До ранніх спільнот на території сучасної Молдови належали доісторичні суспільства та населення, пов’язане з даками й римським світом. У середньовіччі значна частина цієї території стала частиною князівства Молдова, яке сформувалося між Карпатами, Прутом і Дністром. Його політична історія включала відносини з Польщею-Литвою, Угорщиною, Османською імперією та сусідніми князівствами. Князівство залишалося під османським сюзеренітетом, зберігаючи власного правителя та інституції. У 1812 році, після війни з Османською імперією, Російська імперія анексувала Бессарабію — регіон між Прутом і Дністром. У 1918 році керівна рада, відома як Sfatul Țării, проголосувала за об’єднання з Румунією, і Бессарабія залишалася частиною румунської держави до 1940 року. Тоді Радянський Союз включив Бессарабію до Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки, тоді як територія на схід від Дністра ще раніше була пов’язана з Молдавською Автономною Радянською Соціалістичною Республікою у складі радянської України. Радянська влада змінила структуру розселення, мовну політику, промисловість і державні інституції. 27 серпня 1991 року Молдова проголосила незалежність від Радянського Союзу. Конфлікт на лівому березі Дністра у 1992 році призвів до появи в Придністров’ї фактичної сепаратистської адміністрації, політичний статус якої залишається спірним. У 1994 році Гагаузія стала автономною територіальною одиницею у складі Республіки Молдова. Через цей регіональний досвід історію Молдови не можна звести до єдиної безперервної національної оповіді. Архіви, археологічні свідчення, письмові джерела, пам’ятки та усна пам’ять підтримують різні тлумачення, особливо щодо суверенітету, ідентичності, мови та зв’язку між історією Молдови й історією Румунії.