Природа в Молдові

Молдова простягається приблизно на 350 км з півночі на південь і на 150 км із заходу на схід. Основні природні формації — ліси та степи. На півночі поєднуються лісові й сільськогосподарські ландшафти; у центральній частині Кодр розташовані важливі лісові екосистеми, а на півдні, в регіоні Пруту й Дунаю, є заплави та водно-болотні угіддя. У 2025 році рілля становила 48,1% території, багаторічні насадження — 6,6%, пасовища й сіножаті — 9,8%, ліси — 14,4%, водойми й болота — 2,8%. Сільське господарство, ерозія, фрагментація, посухи та нестача води створюють навантаження на оселища. Система природоохоронних територій Молдови охоплює наукові заповідники, національні парки, пам’ятки природи, природні резервати, ландшафтні резервати, території багатофункціонального управління, біосферні заповідники й водно-болотні угіддя міжнародного значення. Природоохоронні території займають близько 209 700 гектарів, або 6,2% державної території; національна ціль на 2030 рік — 10%. Серед прикладів — національні парки «Оргіїв», «Нижній Ністру», заповідники «Кодри», «Педуре Домняске», «Плайул Фагулуй» і «Прутул де Жос». У Молдові є три Рамсарські угіддя загальною площею близько 94 705 гектарів. Біосферний заповідник «Прутул де Жос» займає 14 732 гектари й належить до програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». У 2025 році картували оселища для Natura 2000; у 2026 році розробляються процедури визначення територій і правова база, тож назву Natura 2000 ще не слід вважати цілком сформованим позначенням доступу для кожної ділянки. Доступ залежить від категорії території, зонування, плану управління та місцевих правил. Обмеження можуть стосуватися збирання рослин, турбування чи вбивства охоронюваних тварин, розведення вогню, залишення сміття, руху транспортних засобів і входу в чутливі зони. Єдиної національної плати за вхід до всіх природних територій не встановлено; місцеві адміністрації, керівники заповідників чи надавачі послуг можуть стягувати плату за вхід, екскурсію, проживання, кемпінг чи інші послуги. Сезонні правила можуть змінюватися під час розмноження тварин, високої води, пожежної небезпеки чи інших чутливих періодів. У Молдові налічується близько 1 842 видів судинних рослин і приблизно 4 600 нижчих рослин і грибів. У Червоній книзі 2015 року перелічено 208 таксонів рослин і грибів та 219 видів або таксонів тварин. У країні понад 280 видів птахів, близько 90 видів риб, 75 видів ссавців, 14 видів плазунів і 14 видів земноводних. До важливих оселищ належать територія міграції водоплавних птахів у «Прутул де Жос», вольєр для зубрів і заплави в «Педуре Домняске», екосистеми благородного оленя й бука в «Плайул Фагулуй» та лісові екосистеми в «Кодри». Охоронювані види з Червоної книги й види, на які поширюються правила CITES, заборонено збирати, виловлювати, вбивати чи продавати. Природу також використовують для лісового й сільського господарства, випасу худоби, рибальства, полювання та збирання плодів, ягід, лікарських і ароматичних рослин або меду. Ці заняття регулюють Moldsilva, Агентство довкілля, Інспекторат з охорони довкілля, місцеві адміністратори та інші відповідальні органи. Рибальство й полювання залежать від дозволів, квот, сезонів, способів і зонування. Полювання регулюється Законом № 55/2024 та чинними міністерськими правилами щодо квот, способів і сезонів, зокрема на сезон 2026–2027 років. Доступ до рибальства забезпечують платформа e-Pescuit і відповідне законодавство про рибальство. Традиційне використання може тривати в перехідних зонах чи зонах багатофункціонального використання, тоді як основні зони зазвичай виключають господарське використання. Можуть вимагатися дозволи або плата за користування, але єдиного національного тарифу для всіх видів діяльності немає. Відпочинок на природі доступний на маркованих лісових і водних маршрутах, під час екскурсій з гідом, у центрах інформації та музеях природи, а також у місцях із проживанням і кемпінгом. Послуги надають Moldsilva, адміністрації заповідників і парків та органи місцевого самоврядування. Забезпечення нерівномірне; на доступ можуть впливати погода, пожежна небезпека, період гніздування, повені, обмеження для транспорту та місцеві правила. Екологічна освіта відбувається на уроках біології та географії, у закладах вищої освіти й дослідженнях, на заповідних маршрутах, у візит-центрах і музеях природи, під час екскурсій, кампаній та заходів неурядових організацій чи місцевої влади. Оцінка впливу на довкілля й стратегічна екологічна оцінка допомагають ухвалювати рішення щодо проєктів і планів, які можуть впливати на природу. Відповідно до застосовних процедур доступні екологічна інформація та громадські консультації. Серед природних небезпек — пожежі рослинності й лісів, спека та посуха, низький рівень води, повені й раптові паводки, забруднення водойм та оселищ. Плани управління ризиком повеней на 2026–2031 роки охоплюють Ністру й басейн Дунай—Прут—Чорне море, зокрема карти, систему оповіщення та заходи щодо прибережних лісів і заплав. За найвищого класу пожежної небезпеки діють попередження IGSU; розведення відкритого вогню й спалювання сухої рослинності заборонені або караються відповідно до чинних правил. Номер екстреної допомоги — 112. Гідрологічна ситуація 2026 року включає тривогу та дефіцит води в Ністрі з урахуванням транскордонної залежності. Конфлікти часто виникають між сільським господарством чи випасом і охороною оселищ; заготівлею деревини або іншим використанням лісу та збереженням природи; забором води чи гідротехнічними роботами й екологією річок; полюванням або рибальством і популяціями видів; відпочинком, транспортом чи вогнем та відновленням ґрунту або оселищ. До розгляду відповідних проєктів можуть залучатися оцінка впливу на довкілля, стратегічна екологічна оцінка, громадські консультації та перевірка Інспекторатом з охорони довкілля; цей інспекторат оцінює шкоду, а відповідальна компанія планує відновлення. Агентство довкілля може визначати серйозність шкоди й вимоги до відновлення, включно з витратами, строками та моніторингом. Системи Ністру й Пруту, Рамсарські угіддя та заплавні екосистеми також пов’язують країну з Румунією та Україною.