Злочинність у Росії

Злочинами в Росії переважно займається система поліції при Міністерстві внутрішніх справ, яке зазвичай називають МВС (МВД). Поліцейські патрулі реагують на невідкладні інциденти, розслідують повідомлені правопорушення та співпрацюють з іншими органами влади. Дільничного поліцейського часто називають «участковый». Він відповідає за визначену місцевість і може займатися скаргами сусідів, питаннями домашньої безпеки, дрібними порушеннями спокою та профілактичною роботою. Конкретна роль і реагування залежать від ситуації. До справи можуть долучатися й інші установи. Слідчі розглядають серйозніші справи, прокуратура здійснює нагляд за окремими частинами кримінального провадження, а справи вирішують суди. Ці органи мають різні ролі, тому потерпілому може довестися взаємодіяти з кількома установами. Поширені ризики включають кишенькові крадіжки, крадіжки з будинків або автомобілів, вуличні пограбування, шахрайство, насильство в родині та афери через дзвінки, повідомлення, соціальні мережі або підроблені сайти. Злочинці можуть видавати себе за працівників банку, посадовців, кур’єрів, роботодавців або родичів. Повідомляючи про злочин, чітко опишіть, що сталося, коли й де це сталося, хто був причетний, що втрачено або пошкоджено та які є докази. Зберігайте копії або фотографії документів, повідомлень, чеків та іншої важливої інформації. За безпосередньої небезпеки перейдіть у безпечніше громадське місце та зв’яжіться зі службами екстреної допомоги або поліцією. Не вступайте в конфлікт із агресивною людиною, не переслідуйте підозрюваного у крадіжці й не зустрічайтеся наодинці з імовірним шахраєм, щоб повернути гроші чи майно. Особиста безпека охоплює захист документів, банківських карток, паролів, одноразових кодів, ключів і доступу до онлайн-облікових записів. Банк або офіційна служба не повинні вимагати, щоб незнайома людина повідомляла секретний код або під тиском переказувала гроші. Повідомлення може створити офіційний запис і допомогти подальшому розслідуванню, страховому відшкодуванню чи поверненню майна, але не гарантує швидкого результату. Мовний бар’єр, страх, брак доказів і повільні процедури можуть ускладнити процес, тому може стати в пригоді людина, якій ви довіряєте, або кваліфікований місцевий консультант.