Мова у Канаді

На федеральному рівні офіційні мови (official languages) Канади — англійська та французька. Це не означає, що кожен канадець розмовляє обома мовами або що в кожному місці вони використовуються однаково. Французька є основною публічною мовою в Квебеку й важлива в частинах Нью-Брансвіку, Онтаріо, Манітоби та інших регіонів. В англомовних регіонах переважає англійська, а місцеві франкомовні громади зберігають власні установи та ідентичність. Канадська англійська має регіональні акценти й лексику, але загалом зрозуміла іншим англомовним людям. Канадська французька також має регіональні форми, зокрема квебекський та акадійський різновиди, які є повноцінними формами французької, а не неправильними версіями. Громади трьох груп — Перші нації (First Nations), інуїти (Inuit) та метиси (Métis) — мають багато окремих мов. Колоніальна політика спричинила значну втрату мов, тому їхнє відродження через родини, школи, медіа, церемонії та громадські програми залишається важливим. У великих містах і багатьох менших громадах використовують мови, принесені імміграцією. Багатомовні навички можуть зміцнювати родинні зв’язки, культурну ідентичність, громадські послуги, торгівлю та доступ до інформації. Мовні правила й послуги відрізняються у федеральних, провінційних, територіальних і муніципальних установах. Варто перевіряти вимоги відповідної установи, а не припускати, що всюди діє одна національна модель. Жестові мови, зокрема американська жестова мова (American Sign Language) та квебекська жестова мова (Langue des signes québécoise), є центральними для багатьох спільнот глухих. Доступність також може передбачати усний або жестовий переклад, субтитри, просту мову чи допоміжні засоби комунікації. Вивчення мови найкраще відбувається за умови регулярного використання. Заняття дають структуру, але розмови, читання, медіа, громадські заходи та терпляче виправлення перетворюють знання на практичну здатність.