Релігія у Канаді

Канада є релігійно різноманітною країною, і багато людей також вважають себе нерелігійними. Саме визначення не показує, наскільки сильно людина вірить, як часто вона практикує свою релігію або які звичаї для неї важливі. Християнські традиції мали значний історичний вплив на інституції та свята. Самі християнські громади дуже відрізняються за богослужінням, організацією, теологією, мовою та суспільними поглядами. Мусульманські, юдейські, індуїстські, сикхські, буддійські та інші релігійні громади роблять внесок у громадське й культурне життя Канади. Імміграція розширила багато громад, хоча деякі з них мають у Канаді значно довшу історію, ніж можуть припускати новоприбулі. Духовні традиції народів корінних націй (First Nations), інуїтів (Inuit) і метисів (Métis) є самобутніми та пов’язаними з конкретними народами, землями, вченнями й церемоніями. Колоніальна влада часто придушувала ці традиції, але громади їх зберігали та відроджували. Свобода совісті та віросповідання є важливим канадським принципом. Люди можуть сповідувати певну віру, змінювати свої переконання або не сповідувати жодної релігії, водночас права й безпека інших також мають значення. Державні школи, робочі місця, медичні служби та інші установи можуть вирішувати питання релігійного одягу, їжі, молитви, свят і відсутності у визначений час за допомогою розумного пристосування. Практичний процес залежить від установи та конкретної ситуації. У Квебеку особливо сильна публічна традиція світськості, частково сформована його історією взаємин із Католицькою церквою. Тому дискусії про релігію в державних установах можуть відрізнятися від дискусій в інших частинах Канади. Для шанобливого співіснування не потрібно погоджуватися щодо віри. Потрібно уникати припущень, дозволяти законну релігійну практику, чітко обговорювати потреби та протидіяти ненависті й переслідуванню.