Медіа в Молдові

Місцевий термін mass-media охоплює газети, онлайн-пресу, радіо, телебачення, аудіовізуальні послуги, поширення потокового контенту й соціальні платформи. Система сформована, але структурно розпорошена. Мобільні й соціальні канали мають велике значення для пошуку новин, участі та користувацького аудіовізуального контенту. У 2024 році кількість підписок на фіксований інтернет перевищила 899 300; проникнення фіксованого інтернету становило 77,3 на 100 домогосподарств, мобільного інтернету — 120,9 на 100 жителів, а аудіовізуальної трансляції чи ретрансляції — 62,6 на 100 домогосподарств. Ці показники описують інфраструктуру доступу, а не частки ринку окремих платформ. У Молдові немає офіційної зведеної національної таблиці цін, каталогів, часток аудиторії чи критеріїв доступу до OTT-сервісів, тож порівнювати потокові сервіси можна лише за даними конкретних провайдерів. Рада з питань аудіовізуальних засобів, зазвичай скорочено CA, ліцензує й контролює аудіовізуальних провайдерів, наглядає за прозорістю власності та може накладати санкції в межах своєї правової компетенції. Детальна офіційна база за 2023 рік зафіксувала 53 телевізійних провайдери з 57 ефірними ліцензіями та 56 радіопровайдерів із 61 ліцензією. Та сама база зафіксувала квоту 50% телебачення румунською мовою та правила обов’язкового поширення, за якими щонайменше 50% сервісів мали надходити з Європейського Союзу, США, Канади чи держав, охоплених відповідною конвенцією. Точну загальну кількість національних провайдерів на 2026 рік наявні дослідження не встановлюють. Провайдери також мають дотримуватися умов ліцензій і правил щодо контенту, реклами, виборів, інформації та захисту дітей. Регулювання CA не означає повного контролю над кожним дописом користувача в соціальній мережі. IP Teleradio-Moldova, або TRM, створює матеріали для суспільного телебачення, радіо й вебсайтів. Його мандат охоплює справедливе, неупереджене й об’єктивне інформування, плюралізм, свободу вираження поглядів та програми для дітей, молоді й дорослих. TRM служить суспільним інтересам у Молдові й за її межами та є не таким типом послуги, як приватна потокова платформа. Приватні аудіовізуальні сервіси, онлайн-відеопровайдери й платне телебачення залежать від технічної пропозиції, каталогу, умов підписки та вікових обмежень конкретного провайдера. Роботу преси підтримує правова система щодо преси, свободи вираження поглядів, інформації суспільного інтересу й реклами, зокрема закони 243/1994, 64/2010, 148/2023 та 62/2022. Державні органи можуть завчасно оприлюднювати інформацію, а на запит за Законом 148/2023 зазвичай відповідають протягом 10 календарних днів. Для складного запиту чи великого обсягу інформації строк можуть продовжити ще на 7 днів. Уповноважений з прав людини та Державна канцелярія також мають функції нагляду чи контролю в системі доступу до публічної інформації. Рада преси (Consiliul de Presă) — незалежний національний орган саморегулювання журналістики. Її Кодекс етики, оновлений на Форумі масмедіа 2024 року, містить понад 100 норм щодо точності, вразливих людей, прав людини, конфлікту інтересів, спеціальних методів, використання штучного інтелекту та саморегулювання. Споживач медіа може подати скаргу онлайн, а секретаріат може допомогти. Посередництво чи мирне врегулювання зазвичай триває близько 2–3 місяців. Рада може винести рішення, рекомендації чи публічну критику, але не накладає грошових штрафів. Можливі способи виправлення — право на відповідь, спростування або вилучення матеріалу. Рекомендація дозволяє цитати обсягом до 500 символів за умови зазначення джерела, автора й прямого посилання; для повного повторного використання потрібна угода про авторське право. Провайдери медіа й журналісти мають поєднувати свободу вираження поглядів із перевіркою інформації, точністю, виправленнями, справедливістю, приватністю, недискримінацією, авторським правом та обов’язками із захисту дітей. Центр стратегічних комунікацій і протидії дезінформації займається стратегічною комунікацією та дезінформацією, тоді як критичне використання медіа також передбачає перевірку джерел, порівняння повідомлень і належне застосування процедур доступу до публічної інформації. Діти й молодь захищені Законом 30/2013 про захист від шкідливої інформації. Урядовий план дій на 2024 рік передбачає безпечніші онлайн-середовища, партнерства з повідомлення про матеріали сексуального насильства над дітьми, інформаційні кампанії та моніторинг дотримання шкільних стандартів безпеки в інтернеті. За даними дослідження, 81% дітей віком 9–17 років користуються інтернетом із кількох пристроїв, але надійного національного профілю використання потокових сервісів чи соціальних мереж за віком тут не встановлено. Медіаграмотність підтримує міжвідомчий план на 2024–2026 роки, координований Міністерством освіти і досліджень (Ministerul Educației și Cercetării) та Міністерством культури (Ministerul Culturii). Він поєднує формальне й неформальне навчання критичного мислення, інформаційної, медійної та цифрової грамотності, зокрема факультативний шкільний предмет «Educație pentru media». Громадська участь включає запити на публічну інформацію, звернення до CA, які можуть стати підставою для перевірки, та скарги чи самозвернення до Ради преси. Мандат суспільного мовника щодо плюралізму й громадянської свідомості також підтримує участь. Фонд субсидування масмедіа, яким керують Міністерство культури та експертна рада відповідно до Закону 50/2024, підтримує плюралізм медіа, а не окремих споживачів. Конкурс 2026 року вимагає щонайменше 25% національного співфінансування для приватного телебачення та щонайменше 15% для інших медіа, зокрема друкованих, онлайн, регіональних і місцевих телеканалів. Від заявників вимагаються документи, фінансова звітність, розкриття джерел фінансування, перевірка конфліктів інтересів і можливі санкції.